Історія Будинку профспілок, і містика землі на якій він побудований

13.12.2016, радник мера Києва, Дмитро Білоцерківець повідомив громадськості, що особисто був присутній при демонтажі одного з двох незаконно надбудованих поверхів на Київському Будинку Профспілок. На жаль, Дмитро забув згадати, як восени 2014 року, будучи головою департаменту благоустрою Києва, від імені Віталія Кличка, давав дозвіл заступника голови ФПУ і будівельникам на зведення двох поверхів на зазначеному будинку.

У цьому невеликому нарисі ми розповімо історію київського Будинку профспілок, не забувши згадати про містику місця, на якому він був споруджений.

В давнину на території нинішнього Майдану Незалежності, був пустир. Тут знаходився невеликий водойму, званий Козине болото. З нього витікав струмок, який в районі вулиці Басейній зливався з річкою Клов. До водойми підходили оборонні вали, біля підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

На початку ХІХ-го сторіччя на місці сьогоднішнього Майдану починається знесення залишків оборонних валів, і, так званих Лядських воріт. Утворилася площа, отримала назву Хрещатицька . Забудова і формування Хрещатика як центральної вулиці Києва, активно почалися з 30 - 40-х років ХІХ століття, після розробки в 1837 році першого генерального плану розвитку міста. Ініціював процес київський губернатор П. Л. Переверзєв.

У 1840-х земля під Будинком профспілок кілька разів змінювала своїх власників, поки в 1847-му вона при досить загадкових обставинах не дісталася одному білоцерківському поміщику. Останній через кілька місяців раптово помер. Його син продав цю землю польського дворянина Маврикію Понятковскому. У 1851 році М. Понятовський, за проектом А. В. Беретті, побудував тут кам'яне триповерхова будівля у стилі пізнього класицизму.

Не закінчивши облаштування третього поверху, роботи у будівлі були припинені. Після цього протягом семи років будинок являв собою наглухо забиту безлюдну споруду. Причиною того було пророцтво, зроблене Понятковскому якимсь пророком. Нібито з завершенням будівництва цього будинку він помре. Незважаючи на консервацію будівництва, власник будівлі через кілька років помер. Після його смерті в 1858 році, спадкоємець, Ламберт Понятковский передав частину будинку (перший поверх) для організації художніх виставок. У 1861 р. — це земля і будова були за 110 тисяч рублів продані Понятковским - молодшим, Київському губернському дворянському зібранню. Внутрішні роботи завершили протягом року. В будівлі розмістилися Дворянська опіка, а так само клуб Дворянського зібрання. Перший поверх будівлі здали під магазини.

Зал Зборів щорічно приймав різдвяні бали та інші свята. У ньому збирався цвіт київського товариства. У серпні 1864 року під керівництвом відомого диригента Кнефеля, кияни змогли почути уривки з творів німецького композитора Ріхарда Вагнера і «П'яту симфонію» Людвіга ван Бетховена. У 1865 р. в будинку Дворянського зібрання створювалася перша Публічна бібліотека Києва.

З 1872-го по 1879 рік тут щорічно проводилися виставки, завдяки чому, кияни познайомилися з творчістю художників-передвижників, а також Врубеля, Крамського, Айвазовського та інших. Тут же в 1896 році, представники французької фірми братів Люм'єр, для київської публіки вперше продемонстрували знаменитий сінематограф: «Прибуття поїзда».

Некоторие українські сайти помилково пишуть, що колишнє будова Київської міської Думи і є тим самим, на місці якого стоїть сьогоднішній Будинок Профспілок, насправді будівлю для міської Думи було побудовано тільки в 1878 році і знаходилося поруч приблизно на тому місці, де під час Майдану знаходилася сцена.

Після подій 1917 р. — в приміщеннях Дворянського зібрання розміщувалася військова комендатура, друкарня, інші установи. При Радах його експлуатували як культурно-просвітницька установа, а з 1934 року перейменували в Будинок учителя. При ньому працював народний університет педагогічних знань і народні художні колективи.

З 1935-го по 1977 рік Майдан Незалежності називався площею Калініна. Триповерхова будівля Київського дворянського зібрання проіснувало до 1976 року. Радянські художники, незважаючи на те, що воно доповнювало і прикрашала площу, вкрай рідко писали твори із зображенням будови Київського дворянського зібрання. Можливо із-за того, що існував неофіційна заборона від КПУ на написання картин з класово чужими будівлями.

Одним з рідкісних радянських художників, изобразившим триповерховий будинок Зборів був народний художник СРСР Сергій Олексійович Григор'єв. Він, у ті роки мешкав навпроти цього будинку, на розі нинішніх Хрещатика та вул. Городецького. На картині з нашої колекції «Хрещатик після дощу» 1963 року, кисті С. Григор'єва ми бачимо виключно рідкісний сюжет, як виглядав Хрещатик у 1960-х. На відміну від сьогоднішньої хаотичної забудови центру Києва на картині зображено архітектурний ансамбль центру Києва , в якому гармонійно поєднані будинок Київського дворянського зібрання з прилеглими будівлями.

У січні 1974 року XXV київська міська партійна конференція КПУ прийняла рішення, за прикладом Москви, перетворити Київ у зразкове комуністичне місто, з відповідною архітектурою. У зв'язку з цим організували конкурс на кращий проект реконструкції центральної площі Києва. У 1976-му, на місці зруйнованого будинку Дворянського зібрання, було розпочато будівництво адміністративного будинку для Української Республіканської Ради профспілок, за проектом архітектора А. В. Малиновського, яке завершилося в 1980-му році.

На момент початку Майдану 2013-2014 р., його зовнішній вигляд залишався незмінним. Після обрання Кличка мером Києва на Будинку профспілок, з мовчазної згоди останнього, почалося будівництво надбудови двох поверхів.

Як відомо в лютому 2014 року в будівлі Будинку Профспілок загинуло кілька активістів, а сама будівля сильно згоріло. Це не завадило київської мерії дати дозвіл на функціонування в ньому розважальних закладів.

У теж час за опитуваннями соціологів, мешканці прилеглих будинків відчувають величезний дефіцит у магазинах торгують цукерково-шоколадною продукцією. Мерія поки ігнорує вимоги громадськості. Однак будемо сподіватися, що до акцій протесту справа не дійде, і Кличко разом з правлінням ФПУ знайдуть можливість задовольнити попит громадян, давши добро на розміщення в Будинку профспілок профільного магазину.

Команда Кличка, разом з десятками невстановлених громадян у балаклаві, в супроводі бульдозерної техніки, тільки за останні два тижні незаконно знесла біля двох київських станцій метро більше двох сотень Мафів, позбавивши громадян роботи. Всього за 2,5 роки каденції на посаді мера Віталій Кличко разом зі своєю бригадою зруйнував у Києві понад 1200 Мафів, нічого не побудувавши натомість. Хоча брешу,дещо цукерково-шоколадне на їх місці будується.

Напомним, что помимо недвижимости  в Севастополе советник В.Кличко и народный депутат Дмитрий Белоцерковец, владеет Tайотой Corolla 2014 года выпуска, которую он приобрел в том же 2014 году и наличными деньгами, более 10 млн грн. А его мать Жана Белоцерковец  стала собственницей недвижимости на общую сумму около 39 миллионов гривен. 2 августа 2016 года Жанна Белоцерковец купила квартиру в Киеве в одном из самых  элитных районов — Печерском в ЖК «Французский квартал» площадью 108 м.кв.

Два тижні потому, 18 серпня 2016 року, Жанна Білоцерківець придбала будинок і земельну ділянку на Печерських пагорбах у Царському селі, по сусідству з земельною ділянкою Петра Порошенка та будинком народного депутата Ігоря Кононенка, на вул. Добровольчих батальйонів (колишня вул. Панфіловців. Мати Дмитра Белоцерковца досі значиться керівником шкільного гуртка в Севастопольській школі № 3.

©С. Суліма