І. М. Каманін Звіринецькі печери в Києві (їх старовину і святість)

1914 рік

Тип. Києво-Печерської Лаври

Історична довідка

Архангело-Михайлівський Звіринецький печерний монастир – давньоруська підземна обитель, заснована в X-XI ст. на території Звіринця – заміських мисливських угідь Київського князя Всеволода. Монастир був зруйнований половцями в 1096-97 рр. Печери відкриті в 1888 р. українським художником Д. Зайченко. Внутрішнє пристрій комплексу схоже з печерами Києво-Печерської лаври. Результат кропіткої роботи археологів був викладений у представленій книзі, яка була видана з благословення Високопреосвященнішого Митрополита Флавина в друкарні Києво-Печерської Лаври в 1914 році, і отримала схвальні відгуки наукової критики. У 1912 році під керівництвом члена Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва О. Д Эртеля, вже раскапывавшего Китаївські печери, роботи почалися. Князь Жевахов спостерігав за ними і фінансував підприємство. За ходом робіт уважно стежив і інший важливий персонаж в історії печер: Іван Михайлович Каманін. На основі ретельного аналізу всіх матеріалів розкопок у 1914 році він видав книгу, досі залишається головним джерелом відомостей про печери: «Звіринецькі печери в Києві. Їх старовину і святість». У представленій книзі вчений висловив надію, що «освічений історичним знанням Русь буде берегти свої пам'ятники старовини і зможе їх захистити від нових варварів». Коли в 1921 році І. М. Каманін помер, його поховали згідно із заповітом саме в Звіринецькій печері за головним входом.

Каманін Іван Михайлович (1850 - 1921) – український історик, архівіст, дослідник пам'яток культури, палеограф, автор першого наукового дослідження про Звіринецьких печерах. Брав участь у виданні «Архіву Південно-Західної Росії». Автор статей з історії України 16-17 століть, археології, архівознавства. Працював у Київському центральному архіві давніх актів. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва.

З 1911 Каманін брав участь в археологічній події, результатом якої стало обстеження, відкриття і збереження унікальної пам'ятки: у результаті зсувів гори на київському зоопарку відкрилися два входи в печери, які отримали назву Звіринецьких печер. У серпні 1912 під керівництвом члена Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва А. Д. Эртеля розпочалися археологічні розкопки. Відкритий лист на ці дослідження був наданий Імператорською Археологічною комісією старшому раднику Київського губернського правління князю Ст. Д. Жевахову. Каманін одним з перших оглянув печери, спостерігав за дослідженнями, аналізував знахідки і зібрав великий масив джерел не тільки безпосередньо про це місце, але й про історію київських печер, їх наземне оточення, пристрій і багато інші відомості, використовуючи письмові, іконографічні та картографічні матеріали. Під час робіт було розчищено три підземні галереї з підземними приміщеннями (церква, келії, поховальні ніші). Знайдені настінні написи, виконані план і креслення всього підземного комплексу. Весь цей матеріал був оброблений і покладений в основу книги Каманіна «Звіринецькі печери в Києві. Їх старовину і святість», яка вийшла в світ в 1914 році